Мікрофлора кишечника у дітей
Оскільки першим джерелом мікроорганізмів для новонародженого є флора піхви матері, спосіб народження прямо впливає на мікрофлору кишечника новонародженого. Вважається, що при народженні плід є стерильним, але при проходженні природних родових шляхів, організм новонародженого заселяється мікрофлорою матері і навколишнього середовища. У разі кесаревого розтину цього контакту не відбувається, що призводить до формування іншої структури мікрофлори, вона менш багата лактобацилами. Отже, спосіб народження є дуже важливим фактором для розвитку бактеріальної флори.
Тип годування також впливає на склад мікрофлори: грудне вигодовування, головним чином, стимулює зростання біфідобактерій, тоді як штучне сприяє заселенню більш різноманітною флорою (що складається з біфідобактерій, бактероїдів, фузобактерій і коків).
Кишкова флора новонародженого складається більш ніж з 200 видів мікроорганізмів. Вони сприяють здоровій роботі кишечника, всмоктуванню поживних речовин, синтезу вітамінів і зміцненню імунної системи.
У міру дорослішання мікрофлора кишечника, індивідуальна для кожної людини, постійно адаптується. Бактеріальна флора повинна зберігати баланс і знаходитися в рівновазі, для того щоб забезпечувати здоров'я та нормальну роботу всього організму.
Мікрофлора кишечника виконує безліч важливих функцій, наприклад, таких, як участь у процесах травлення, синтезі вітамінів, мікроелементів та інших корисних речовин. Крім того, вона відіграє роль захисного бар'єра, перешкоджаючи проникненню шкідливих бактерій, і регулює функції імунної системи організму. Тому мікрофлора кишечника важлива для здоров'я організму в цілому.
Зберегти нормальний кишковий баланс допоможуть здорове харчування, відмова від вживання алкоголю. Необхідно також уникати різких перепадів температур. З появою ознак порушення балансу мікрофлори кишечника (біль у животі, здуття живота, пронос та інші кишкові розлади) або при прийомі антибіотиків, які негативно впливають на кишкову мікрофлору, необхідно використовувати спеціальні пробіотичні лікарські засоби (пробіотики), які сприяють відновленню фізіологічного балансу.
Основний шлях проникнення інфекції в організм — оральний. Джерелом кишкових інфекцій можуть бути заражені харчові продукти або напої. Також в деяких випадках використання антибіотиків може призвести до розвитку псевдомембранозного коліту, який може мати доволі важкий перебіг. Тому обґрунтовано застосування пробіотиків при лікуванні кишкових інфекцій.
Антибіотики можуть впливати на фізіологічну рівновагу кишкової флори. Дійсно, крім активності відносно бактерій,
що викликали інфекційний процес, антибіотики також впливають на кишкову мікрофлору, порушуючи баланс між «хорошими» та «поганими» бактеріями на користь останніх. Це призводить до дисбіозу кишечника, що виявляється такими розладами як діарея, здуття живота, біль у животі тощо.
Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, пробіотики — це непатогенні для людини мікроорганізми, які здатні відновлювати нормальну мікрофлору органів, а також згубно впливати на патогенні та умовно патогенні бактерії. Іншими словами, пробіотики — це мікроби, які в нормі складають мікрофлору різних органів людини. Кишкові розлади та дисбіози є показанням для застосування пробіотиків.
Дуже важливо використовувати пробіотики, коли порушується баланс мікрофлори кишечника.
Пробіотики повинні вміти долати захисні механізми людського організму та потрапляти до кишечника, де, прикріпившись до його стінки, боротися з патогенними («шкідливими») мікроорганізмами й відновлювати
баланс мікрофлори.