Функції мікрофлори кишечника

​Мікрофлора кишечника бере участь у складних процесах зростання клітин, що вистилають внутрішню стінку кишечника.

Також вона виконує роль захисного бар'єра, перешкоджаючи проникненню в організм шкідливих мікробів; регулює функції імунної системи, бере участь у перетравленні їжі, що надходить, синтезує різні вітаміни та інші корисні речовини. Ця складна екосистема впливає на здоров'я всього організму людини. Таким чином, можна виділити основні функції мікрофлори кишечника: метаболічну (обмін речовин), трофічну (харчову), захисну та імунну.

Метаболічна функція (функція обміну речовин) мікрофлори кишечника

Метаболічна функція (функція обміну речовин). Мікрофлора кишечника забезпечує поглинання кальцію, магнію, заліза та інших корисних речовин. Синтезує вітаміни (фолієву кислоту, вітамін К, вітаміни групи В тощо). Ферментує (розщеплює) вуглеводи (цукор). Останнє призводить до утворення «палива» для клітин товстого кишечника — коротколанцюгових жирних кислот, зокрема масляної кислоти.

Постійна активність мікроорганізмів забезпечує людину різними вітамінами і мікроелементами. Вітаміни групи B підтримують м'язи в тонусі, забезпечують кращу продуктивність і велику витривалість під час фізичного навантаження. Вітамін В12 необхідний для нервової системи.

Продукти життєдіяльності бактерій (їх відходи) також корисні для нашого організму. Наприклад, коротколанцюгові жирні кислоти (наприкладб масляна), що виробляються мікрофлорою, є джерелом енергії, яка може швидко використовуватися в м'язах, серці та головному мозку.

Трофічна (харчова) функція мікрофлори кишечника

Важливим ефектом є виробництво коротколанцюгових жирних кислот, таких як масляна кислота, оскільки вони забезпечують харчування (трофіку), і є джерелом енергії для клітин кишечника і тим самим сприяють фізіологічній активності товстої кишки.

Імунна функція мікрофлори кишечника

Одним з найважливіших видів діяльності, яку здійснює бактеріальна мікрофлора кишечника людини, є обмін інформацією (за допомогою сигналів) між мікроорганізмами і лімфатичною системою. Саме лімфатична система виробляє різні речовини й спеціальні клітини, які захищають наш організм від інфекцій та інших шкідливих впливів.

Захисна функція мікрофлори кишечника

Захист від патогенних (шкідливих) мікроорганізмів здійснюється безліччю способів. Слина, шлунковий сік, скорочення кишечника (перистальтика), мембрани епітеліальних клітин, які вистилають внутрішню поверхню кишечника, - все це перешкоджає проникненню інфекцій у наш організм. Але першою лінією оборони проти зовнішніх бактерій є нормальна мікрофлора шлунково-кишкового тракту. Флора шлунка підвищує кислотність середовища (знижує рівень pH), що вбиває багато шкідливих мікробів. Кишкова флора діє шляхом конкуренції, займаючи місця на епітелії кишечника й відбираючи поживні речовини у патогенних мікроорганізмів, а також синтезує специфічні білки (наприклад, бактеріоцини), які безпосередньо руйнують шкідливі бактерії.

Пробiотики: питання та вiдповiдi
Чому так важливо зберігати баланс мікрофлори кишечника?

Мікрофлора кишечника виконує безліч важливих функцій, наприклад, таких, як участь у процесах травлення, синтезі вітамінів, мікроелементів та інших корисних речовин. Крім того, вона відіграє роль захисного бар'єра, перешкоджаючи проникненню шкідливих бактерій, і регулює функції імунної системи організму. Тому мікрофлора кишечника важлива для здоров'я організму в цілому.

Лікування та профілактика
Як зберегти здоров’я кишечника й баланс його мікрофлори?

Зберегти нормальний кишковий баланс допоможуть здорове харчування, відмова від вживання алкоголю. Необхідно також уникати різких перепадів температур. З появою ознак порушення балансу мікрофлори кишечника (біль у животі, здуття живота, пронос та інші кишкові розлади) або при прийомі антибіотиків, які негативно впливають на кишкову мікрофлору, необхідно використовувати спеціальні пробіотичні лікарські засоби (пробіотики), які сприяють відновленню фізіологічного балансу.

Лікування та профілактика
Яким чином виникають інфекції, небезпечні для кишечника?

Основний шлях проникнення інфекції в організм — оральний. Джерелом кишкових інфекцій можуть бути заражені харчові продукти або напої. Інший можливий шлях інфікування — антибіотики. Їх використання може призвести до збільшення чисельності умовно-патогенних («шкідливих») мікробів, які в нормі знаходяться в балансі з корисними мікроорганізмами. У результаті може виникнути інфекційне захворювання. Лікування кишкових інфекцій проводиться з обов'язковим застосуванням пробіотиків.

Лікування та профілактика
Чи можуть антибіотики змінити мікрофлору кишечника?

Антибіотики можуть впливати на фізіологічну рівновагу кишкової флори. Дійсно, крім активності відносно бактерій,
що викликали інфекційний процес, антибіотики також впливають на кишкову мікрофлору, порушуючи баланс між «хорошими» та «поганими» бактеріями на користь останніх. Це призводить до дисбіозу кишечника, що виявляється такими розладами як діарея, здуття живота, біль у животі тощо.

Лікування та профілактика
Що таке пробіотики?

Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, пробіотики — це непатогенні для людини мікроорганізми, які здатні відновлювати нормальну мікрофлору органів, а також згубно впливати на патогенні та умовно патогенні бактерії. Іншими словами, пробіотики — це мікроби, які в нормі складають мікрофлору різних органів людини. Кишкові розлади та дисбіози є показанням для застосування пробіотиків.

Дуже важливо використовувати пробіотики, коли порушується баланс мікрофлори кишечника.

Пробіотики повинні вміти долати захисні механізми людського організму та потрапляти до кишечника, де, прикріпившись до його стінки, боротися з патогенними («шкідливими») мікроорганізмами й відновлювати
баланс мікрофлори.

Лікування та профілактика